3 квітня 2018 року виповнилося 100 років від дня народження видатного письменника і громадського діяча Олеся Терентійовича Гончара. Наша бібліотека вшанувала письменника літературним вечором «Великий талант , що виріс з великої праці». На захід були запрошені учні 10 «А» класу гімназії №3 «Сузір’я». Олесь Гончар – один із тих непокірних, які в умовах тоталітарної системи вистояли, зберегли людську гідність, не побоялися заявити про корозію і лицемірство радянського суспільства. Письменник не зрадив свого основного художнього кредо – оспівувати людське в людині, розвивати гуманістичні традиції української літератури. Твори Олеся Гончара широко відомі не лише в нашій країні, а й за кордоном. Книги письменника перекладалися шістдесятьма сімома мовами народів світу. Окремі твори виходили у сімдесяти шести країнах. Біографічний центр у Кембриджі (Англія) визнав його «Всесвітнім інтелектуалом 1992/ 1993 років». У 2005 році Указом Президента України Олесю Гончару було присвоєно звання Героя України (посмертно). Тепер, коли Олеся Гончара від нас віддаляють небесні долини, “голос звідти, з далекого” звучить особливо виразно: відлунням земних доріг і відлунням його небесних дум, які він занотував віршованим рядком 14 березня 1974 року:
Умру на світанні. В години робочі. Залишу вам ранок І сиву на травах росу. Я й там вас любитиму! З тої праночі Якісь для вас тайни Сюди принесу.
Ще квіттям зійду я В полях України, Ще вам провіщатиму Радості день. Краю коханий, Люди кохані! Добра вам молитиму, Сонця й пісень…
